Мої виступи

Доповідь

на тему:

Види самостійної роботи учнів 

у процесі вивчення інформатики

Головна мета і найважливішим завданням в нашій освіті є підготовка освіченої, творчої особистості та формування її фізичного і морального здоров’я. Але як було досліджено, це не завжди вдається. Тому що навчання може не тільки сприяти просуванню вперед, але і уповільнювати розвиток особистості. Якщо навчання ґрунтуватиметься не на усвідомленні й осмисленні, а переважно на запам’ятовуванні, то воно може на певному етапі гальмувати розвиток учня.

Зараз кардинально змінюється мета навчання. Якщо раніше навчання ставило за мету здобути певну суму знань, умінь і навичок, то зараз це не стає самоціллю. Адже з кожним роком об’єм інформації майже в кожній галузі науки подвоюється, а то й потроюється і подальше зростання за передбаченнями вчених йтиме в геометричній прогресії. Тобто, людина не в змозі мати повний об’єм знань з того чи іншого предмету. Тому на перше місце виступає не здобуття багажу знань, а розвиток особистості.

Досягнення потрібного суспільству рівня освіченості та розвитку особистості неможливо без систематичної самостійної праці, готовність до якої закладається саме у шкільному віці. У зв’язку з цим у концепції шкільної освіти велика увага приділяється самостійній діяльності учнів у процесі навчання.

Психологами доведено, що самостійна робота відіграє велику роль у формуванні і розвитку навчальних умінь, вихованні волі, пізнавального інтересу, навичок колективної праці. В ній виявляється індивідуальність кожного учня, формується їхній інтелект і характер. Усе це сприяє засвоєнню глибоких і міцних знань. Тому, проблема самостійної роботи учнів як ефективного методу формування вміння вчитися, навичок самоосвіти є актуальною.

Вважаємо, де організована самостійна робота там є праця, видно результат, там ефективний урок, бо самостійність у навчанні – найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто й правильно застосована самостійна робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму у засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру.

Незважаючи на широкий і багатоплановий характер досліджень, присвячених організації самостійній роботі учнів, ще багато питань цієї проблеми навчального процесу залишаються поки недостатньо дослідженими. Можна виділити різні підходи до визначення поняття "самостійна робота", але виділяється таке трактування: «самостійна робота — це спеціально організована діяльність учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей, спрямована на самостійне виконання навчальних завдань різних рівнів складності як на класних заняттях, так і в позаурочний час».

Самостійна робота учнів є одним із го­ловних засобів систематичного за­своєння навчального матеріалу на уроках інформатики. Учні, які навчилися самостійно працювати, одержують більше задоволення від своєї праці, оскільки особисто долають перешкоди, шукають кращі способи швидкого виконання роботи, досягають результату без допомоги вчителя.

Самостійна робота розвиває в учнів

а) кмітливість, ініціативу, творчість, наполегливість і  дисциплінованість;

б) сприяє зміцненню знань і навичок, дає можливість поглиблювати й розширювати набуті  знання;

в) дає змогу вчителеві вивчити можливість кожного учня в процесі його роботи, відзначати його сильні і слабкі сторони;

г) полегшує проведення поточного обліку роботи школяра.

Організація самостійної роботи значно стимулює процес навчання, сприяє значному покращенню якості  підготовки учнів на уроках інформатики, пов’язує вивчення теорії з практикою.

Для того, щоб самостійна робота школярів на уроці інформатики була ефективною, вчителю слід дотримуватись таких правил:

1) чітко формулювати постановку  задачі перед учнями;

2) завдання для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання потрібно поступово змінювати;

3) завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;

4) завдання для самостійної роботи мають бути диференційованими;

5) дотримуватись систематичності і послідовності застосування самостійної роботи;

6) дотримуватись зв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці;

7) пов’язувати класну і домашню самостійну роботи.

Класифікація самостійних робіт за характером пізнавальної діяльності, запропонована І.І. Малкіним:

1. Роботи репродуктивного типу

а) Відтворюючі роботи. Виконання цих робіт базується на відновленні в пам'яті раніше вивченого матеріалу, який необхідний для розуміння нового матеріалу. Перед вивченням теми "Робота з об’єктами операційної системи", вчитель пропонує завдання: підготувати відповідь за таким планом: поняття файлу, каталогу, команди роботи з файлами, маршрутизація.

б) Тренувальні роботи. Цей вид самостійної роботи передбачає не тільки просте відтворення досліджуваного матеріалу, але і застосування раніше засвоєних знань у нових ситуаціях. Такі роботи можна застосовувати як перед викладом нового матеріалу, так і в процесі закріплення. Наприклад, при закріпленні теми «Растровий графічний редактор Paint" можна запропонувати учням розібрати самостійно інший графічний редактор (наприклад, Paint.Net).

в) Оглядові роботи. Це завдання на узагальнення та систематизацію досліджуваних відомостей. Їх застосування доцільне на кінцевому етапі закріплення знань. Учням можна запропонувати скласти план пройденої теми. Це сприяє осмисленню характеру взаємозв'язку понять.

г) Перевірочні роботи. При виконанні таких робіт в учнів формуються навички самоконтролю. Вони важливі і для розвитку таких процесів пам'яті, як довільне відтворення.

Значення робіт репродуктивного характеру не слід применшувати, оскільки вони дозволяють створити базу умінь і навичок, що дозволять у подальшому перейти до більш творчих видів діяльності. Однак і зациклюватись на них не слід, оскільки вони не викликають в учнів інтересу, що призводить до зниження зацікавленості предметом.

2. Роботи пізнавально-пошукового типу

а) Підготовчі роботи. При їх виконанні учні, користуються наявними відомостями, при цьому переконуються в неповноті своїх знань з вивченої теми. Це приводить їх до необхідності більш глибокого ознайомлення з новим матеріалом.

Наприклад, при вивченні теми «Текстовий редактор Word», після того, як діти засвоять правила редагування та форматування тексту, їм можна запропонувати побудувати малюнок з автофігур, чого вони ще не робили.

Самостійні роботи даного типу особливо корисні на початковому етапі вивчення нового матеріалу.

б) Констатуючі роботи. Дані роботи пов'язані з описом нових факторів і явищ за їх зовнішніми ознаками: вивчення дидактичного матеріалу, спостереження над природними явищами, громадським життям. Самостійна робота констатуючого виду дисциплінує учнів та розвиває у них довільну увагу. Вона використовується як у вивченні нового матеріалу, так і в процесі його закріплення.

в) Експериментально-пошукові роботи. Даний вид самостійної  роботи базується на дослідних методах, при виконанні яких учні виділяють істотні ознаки понять, встановлюють причинно-наслідкові залежності. Даний вид занять розвиває допитливість та інтерес до вивчення інформатики.

г) Логічно-пошукові роботи. Дані види робіт краще використовувати на  заключному етапі закріпленні знань, умінь і навичок. Найпоширенішим видом таких вправ є завдання на зіставлення подібних і відмінних ознак досліджуваних явищ, понять.

Після вивчення теми "Операційні системи" учням можна запропонувати такі запитання : "Чи є відмінність між поняттям каталогу і файлу? В чому вона полягає?".

3. Роботи творчого типу

а) Художньо-образні самостійні роботи. Під творчими самостійними роботами, розуміють  роботи, під час яких учні створюють щось нове, творче, оригінальне. Художньо-образні роботи грунтуються на образному відображенні дійсності. Так при роботі з текстовим редактором, учням пропонується написати власну казку, вірш, а при роботі з графічним редактором  - листівку або ілюстрацію до улюбленої книжки.

б) Науково-творчі роботи. До робіт даного виду відноситься навчальна діяльність учнів, що виходить за межі шкільної програми і пов'язана з розв’язанням завдань підвищеної складності. Можна запропонувати школярам скласти тести для перевірки знань з вивченої раніше теми.

в) Конструкторсько-технічні роботи. До цього виду робіт відноситься творче конструювання з використанням спеціальних комп'ютерних програм. Учні, при роботі з графічним редактором, можуть створювати емблеми своєї школи, класу, розробляти дизайн нового українського автомобіля чи проект свого майбутнього будинку.

4. Роботи пізнавально-практичного типу                   

а) Навчально-практичні роботи. До них відносяться виготовлення наочних посібників (графіків, діаграм, схем, макетів приладів, підготовка статей для шкільних газет, журналів тощо). У процесі такої роботи знання, вміння та навички формуються в органічній єдності з життєвою практикою і індивідуальним досвідом школяра.

б) Суспільно-практичні самостійні роботи. Виконання самостійних робіт, які виходить за межі шкільних уроків – важливий засіб зв'язку навчання з життям.

Кожен тип самостійної роботи може бути представлений різними видами  робіт:

1. Робота з підручником.

2. Виконання різного типу вправ: тренувальні, відтворюючі і за зразком, складання завдань та запитань, рецензування відповідей однокласників, вправи, які спрямовані на вироблення практичних умінь та навичок.

3. Виконання практичних робіт. 

4. Різноманітні самостійні роботи, контрольні роботи. 

5. Підготовка доповідей та рефератів.

6. Виконання індивідуальних та групових завдань.

7. Домашні лабораторні роботи та дослідження.

Особливе місце хотілося б приділити проектній діяльності учнів на уроках інформатики, коли створюється проблемна ситуація, котру потрібно розв’язати у групах або ж індивідуально. Розв’язання проблемної ситуації через навчальні проекти це завжди моделювання життєвої ситуації, і те розв’язання яке знайде учень може відбивати рівень компетентності і бути реальним розв’язком. Цінність такої форми організації роботи учнів в тому, що вона одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти під час розв’язання цієї проблеми, а також суміщає навчальну і виховну діяльність. 

Переваги самостійної роботи учнів відповідно самостійної діяльності учня на уроці інформатики для учня й учителя очевидні.

1. Запам’ятовування інформації шляхом слухання і конспектування:

Учитель: подає новий матеріал у вигляді лекцій та акцентує увагу на вузлових питаннях, супроводжує презентацією.

Учень: концентрується на головному, не відволікаючись на деталі; подача матеріалу з використанням мультимедійних засобів підвищує засвоєння на 50-60%; має змогу в подальшому проаналізувати та самостійно доопрацювати інформацію.

2. Активна робота під час виконання практичних робіт

Учень: заздалегідь знає коло питань; має можливість шукати найраціональніші шляхи, варіанти розв‘язання завдань;урок стає набагато інтенсивнішим, проходить у високому темпі.

3. Робота з інформаційно-пошуковими сервісами Інтернет. Опрацювання літературних джерел. Підготовка доповідей, повідомлень, рефератів.

Учитель використовує методику випереджального навчання, створені ним презентації працюють декілька років.

Учень виконує творчі завдання: готує огляди, доповіді; за потреби користується презентаціями, відеоматеріалами інших шкіл, педагогів, учнів.

4. Створення і реалізація проектів. Пошукова і дослідна діяльність

Учень – головна роль, він виконує тривалу самостійну роботу з ПК за індивідуальним завданням чи працює в малій групі.

Учитель – консультант, порадник, координатор.

На мою думку, ефективність самостійної роботи на уроках інформатики збільшується, якщо вона проводиться планомірно та сис­тематично, а її види поступово ускладнюються. В міру дорослішання учнів зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам’ятати, що самостійна робота – не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.